Портрет митця. Гамма Скупинський

|

1_1«Чернівці й Буковина – в моєму серці. Я забрав їх із собою»

ВІРА СЕРЕДА

Подорож на Буковину подарувала несподівану зустріч із популярним уже в 70-ті роки минулого століття композитором, музичним керівником ВІА «Червона рута» й «Смерічка», а нині успішним, визнаним у Франції, Словаччині, Гонконзі та США американсько-українським композитором, доктором музичного мистецтва з композиції Бостонського університету Гаммою Скупинським. Пощастило не лише поспілкуватись, а й побувати на його авторському концерті в Чернівецькій обласній філармонії. Для представників мас-медіа відбулася прес-конференція, під час якої митець послуговувався прекрасною українською мовою.

Легендарний музикант, новатор, людина, яка випереджала час у царині звукозапису та зробила високопрофесійний внесок у музичні програми таких всесвітньовідомих колективів як «Смерічка» та «Червона рута», вже на початку творчого шляху практикувала нововведення в оркестровці та композиції, поєднуючи рок, фольк і джаз. Його пісні для Василя Зінкевича, Софії Ротару й Назарія Яремчука стали хітами. 1980 року його твір «Ты на целый миг быстрее всех!» у виконанні Софії Ротару обрали музичним бекграундом для офіційного ролика збірної СРСР на Московській олімпіаді.

Митець був власником першого в СРСР легендарного синтезатора «Муг», а також унікальних на той час інструментів – спікерів «Леслі», синтезаторів «Хаммонд» і «Роланд». Він і зараз експериментує, використовуючи для перформенсів віртуальний комп'ютерний оркестр.

У Голлівуді Гамма Скупинський співпрацював із відомими фірмами, зокрема, «Sony Pictures Entertainment». Загалом його кіностудія «Gamma Soundworks» озвучила майже сто кінофільмів, в тому числі 35 – із Джекі Чаном.

Крім популярних пісень і джазових творів, творчий портфель композитора налічує 20 симфоній, 20 опер, три балети, сім струнних квартетів, концерти для різних інструментів, камерні форми, аудіо-візуальні інсталяції, музику для кіно й театру.

 

Десять років навчання і звання доктора

1979 року Гамма Скупинський круто змінив свою долю й у пошуках більш широкого застосування своїх творчих і технічних напрацювань переїхав до Сполучених Штатів Америки. Там випускник Казанської консерваторії, котрий уже мав досвід викладацької й композиторської діяльності в Чернівцях, здобув американську освіту. Спочатку він закінчив композиторський факультет консерваторії Нової Англії («New England Concervatory») в Бостоні, де оволодів програмою з композиції в класах Малколма Пейтона (композиція) і Джорджа Рассела (джаз). Відтак продовжив освіту в Бостонському університеті («Boston University»), де відвідував класи найцікавіших музичних діячів і провідних композиторів сучасності (П'єр Булез, Джон Кейдж, Дьордь Лігеті, Джон Адамс, Стів Райх). Тут він захистив докторську дисертацію.

Автора цих рядків, звичайно ж, цікавило, чи відрізнялася методика навчання в Казанській консерваторії й американських закладах, якого досвіду в них набув Гамма Скупинський за цей час.

- Я навчавсь у Казанській консерваторії в унікального професора Альберта Лемана, котрий був студентом Михайла Гнесіна, а Гнесін – Миколи Римського-Корсакова, - розповів композитор. - Отже, я належу до унікальної школи Римського-Корсакова. Американська школа відрізняється драматично від того, що я робив у Казані. Звичайно, протягом дев'яти років я збагатив свої творчі інтереси – там були зовсім незвичайні класи (джазові, народні), в консерваторії Нової Англії навчалося багато американських композиторів, зокрема, Чарльз Айвз. Але ж не варто забувати, що американська культура сформувалася приблизно сто років тому, а європейська – дві тисячі років тому й розпочиналась із григоріанського хоралу, відтак творів Пучіні й Верді. Американська музика пішла іншою дорогою (зокрема, негритянські блюзи) – тут зовсім інші принципи, проте вона теж дуже цікава. Композитори цікавляться музикою інших світових культур, наприклад, Індії чи Японії й використовують ладові особливості тієї чи іншої музики.

 

«Всі мої пісні в серці зазвучать

Зразу, як заграє скрипка...»

До рідних Чернівців Гамма Скупинський приїхав уперше після 37-річної розлуки. Тут він народивсь і зробив перші кроки в музиці.

- Майже всі мої однолітки з вулиці Шолом-Алейхема грали на акордеонах, - поринув у спогади доктор Гамма, - а моя мати купила мені скрипку. П'ятирічним хлопцем я сам ходив аж у кінець вулиці Кобилянської на заняття з музики. Іду вулицею, а з усіх вікон лунають звуки акордеонів. Як я хотів грати на цьому інструменті! Одного разу повертався зі школи й ненавмисне наступив на скрипку. Прийшов додому, показую мамі: «Скрипка зламалася. Давай купимо акордеон».

- А через декілька років Гамма Скупинський написав пісню «Скрипка», - прокоментував із усмішкою цей епізод із життя митця народний артист України Павло Дворський, котрий приєднався до розмови.

Під час перебування доктора Гамми в Чернівцях відбувся не лише його авторський вечір у філармонії. У Чернівецькому меморіальному музеї Володимира Івасюка композитор презентував тритомну збірку власних композицій і на роялі Володимира Михайловича виконав твори-мініатюри на буковинську тематику (дуети, танці в чотири руки для фортепіано). В Академічному палаці Буковинського медичного університету викладачі й студенти кафедри музики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича підготували концерт авторських творів Гамми Скупинського.

 

Портрет композитора в сузір'ї творів і виконавців

Авторський концерт у Чернівецькій обласній філармонії тривав майже дві з половиною години. У ньому взяли участь творчі колективи філармонії й Чернівецького національного університету (керівник проекту - доцент кафедри музики та соціальної роботи Ірина Бойчук), презентувавши твори великих музичних форм. Глядачі насолоджувалися різножанровим доробком митця – камерними, симфонічними зразками, інструментальними картинками для фортепіано й скрипки, музикою до голлівудського фільму, популярними піснями.

Це був грандіозний концерт за кількістю учасників. Відкрив його лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів, студентський народний хор «Резонанс» ЧНУ.

Академічний камерний хор «Чернівці» під орудою Надії Селезньової виконав пісню про рідне місто доктора Гамми «Чернівці». Написав її композитор на прохання відомої співачки, солістки Чернівецької філармонії Сіді Таль, котра хотіла мати в репертуарі пісню про місто, де пройшла значна частина її життя.

Академічний камерний оркестр «Капричіо» філармонії (диригент та художній керівник – народний артист України Павло Чоботов) виконав симфонієту для камерного оркестру «Лісова пісня» та адажіо з опери «Фріда». Прозвучали три картини для скрипки з оркестром («Пісня», «Танок» та «Молитва», соліст - Павло Чоботов), три твори для двох скрипок з оркестром (солісти - народний артист України Павло Чоботов та заслужена артистка України Людмила Шапко).

У пам'ять про плідну співпрацю з легендарним Левком Дутковським у ВІА «Смерічка» Гамма Скупинський забажав, щоб прозвучала в його аранжуванні пісня Дутковського на вірші Володимира Григорака «Якщо мине любов». Виконав її соліст філармонії Павло Дворський (молодший).

Звучали й інші пісні легендарного композитора. Скажімо, «Чому цвіте троянда» у виконанні дуету солістів філармонії Богдани Зайцевої та Володимира Фісюка. А також непідвладні часу хіти 70-х років минулого століття, що досі пам'ятають справжні цінителі української пісні - «Ой, чия ж то крайня хатка» (із репертуару Назарія Яремчука), «Скрипка» (із репертуару Софії Ротару), «Ти – сонце в небі ти!» (із репертуару Василя Зінкевича), котрі майстерно виконав народний артист України Павло Дворський.

 

«Його музика має вогонь – щось таке, що в інших ви не почуєте»

«Буковинська сюїта» для двох фортепіано, що композитор написав у студентські роки, викликала ще тоді надзвичайний інтерес у видатного диригента ХХ століття, народного артиста СРСР Натана Рахліна. Сюїта складалась із трьох танців - «Тропотянка», «Хора» та «Гуцулка». Із часом Гамма Скупинський узяв її за основу для симфонічного циклу - четвертої симфонії «Гуцульські легенди» в чотирьох частинах. Твір виконав академічний симфонічний оркестр філармонії під орудою заслуженого діяча мистецтв України, головного диригента Йосипа Созанського.

Йосип Созанський під час прес-конференції поділився враженням від роботи над творами композитора:

- Музика Гамми Скупинського дуже цікава. Я раніше не знав такого митця – це відкриття ще одного українського композитора зарубіжжя. Музика на перший погляд є технічно складною, але оркестр справився. Вона багатогранна, різних стилів. Є знахідки, що тільки в нього можна побачити. Тому, думаю, слухач збагатиться, почувши таку музику. Є також дуже цікавий твір (правда, в цій програмі він не звучить) - це потрійний концерт для фортепіано, скрипки й віолончелі, що мав дуже великий успіх у виконані братиславського симфонічного оркестру. Музика Гамми Скупинського має вогонь – щось таке, що в інших композиторів ви не почуєте.

- Буковинська культура, до якої я мав щастя доторкнутись у своєму житті, - зазначив доктор Гамма, - надзвичайно глибока й своєрідна. Моя музика, звісно, має вплив буковинського фольклору, пісні, танцю. Мандруючи світом, я не знайшов нічого цікавішого й кращого. Українська культура ще чекає відкриття перед світом.

 

Три постріли з пістолета

Співпрацюючи в Голлівуді з відомими кіностудіями «Sony Pictures», «Kushner-Locke», радіостанцією «New Wave», а також із незалежними кінематографістами, композитор створив саундтреки для десятків фільмів. Одного разу до Гамми Скупинського звернулися представники Джекі Чана. Їм необхідно було адаптувати для американського прокату ранні фільми, зняті ще в Гонконзі. У доктора Гамми на той час був уже великий досвід такої роботи, й він виграв контракт. Щоб вийти на американський ринок, продюсери вирішили переписати всю музику й прибрати китайську мову. Тобто, треба було повністю міняти саундтреки й написати китайську музику. Допомогли ґрунтовні знання, до того ж у Казанській консерваторії Гамма Скупинський займався музикою різних народів. Вийшло близько 35 фільмів. Він робив по три фільми на тиждень - це була пекельна робота. Через півроку після завершення роботи до композитора прибіг заклопотаний менеджер, адже композитор написав музику до усіх фільмів, а контракту з авторського права у них не було. Фактично композитор став власником усіх фільмів. Цю проблему швидко владнали. Гамма Скупинський не став вимагати від компанії жодних відсотків, для нього було важливо, що він розпочав роботу в кіно й склалися ділові стосунки з великою компанією. Головне ж – заробив гарну репутацію!

У 2000 році фільм із музикою Гамми Скупинського «Criminals» («Злочинці») потрапив до десятка кращих незалежних фільмів року. Саундтрек до цього кінофільму прозвучав тепер в авторському концерті у виконанні академічного симфонічного оркестру Чернівецької обласної філармонії під орудою Йосипа Созанського. Як і у фільмі наприкінці твору прозвучали три постріли з майже справжнього пістолета.

 

Містична історія із голлівудського життя

- Був надзвичайно цікавий випадок у моєму житті, - розповів Гамма Скупинський під час прес-конференції. - Є такий кіноактор угорського походження Белла Лугоші (справжнє ім'я - Бела Ференц Деже Блашко – Авт.), найбільш відомий виконанням ролі графа Дракули, вампірів та інших подібних ролей у фільмах жахів. У Голлівуді вирішили вшанувати його пам'ять і влаштували мистецький вечір. Запросили й мене як автора карпатської музики, адже Дракула - родом із Карпат. Я підготував для цього вечора аранжування для струнного квартету «Пісні вампірів», ми з колегами прийшли на концерт. На вулиці йшов страшенний дощ. Раптом відчинилися двері, й у приміщення зайшов дивний чоловік у чорному плащі й виклав перед нами цілу колекцію музичних інструментів - скрипки, віолончелі, альти, смички (роботи Страдиварі, Гварнері, кожному інструменту немає ціни) і промовив: «А ви не можете заграти ваш квартет на моїх інструментах?» Музиканти розгубилися: не знають, що робити, чи брати... то був моторошний стан. Коли гру скінчили, загадковий чоловік, нічого не сказавши, зібрав інструменти й пішов.

Я потім обмірковував цю ситуацію. Як він знав, що ми, вшановуючи Лугоші, гратимемо квартет? Хто він і чому прийшов? Відповіді цій містичній події в моєму житті я не знайшов.

 

Від «Каравели» - до «Смерічки»

У Казані першим ансамблем Гамми Скупинського, в якому він зібрав музикантів-однодумців, а сам був керівником, клавішником і композитором, стала «Каравела». 1966 року Казанський фінансово-економічний інститут навіть надав їм репетиційну базу. Ансамбль зміцнів, і коли Гамма Скупинський закінчив консерваторію, колектив згодом майже повним складом переїхав до Чернівців. А згодом отримав нове ім'я... – «Червона рута» (про це майже ніде не говорили, а коли Гамма Скупинський емігрував, то взагалі його ім'я постаралися забути й називали серед засновників ВІА Анатолія Євдокименка й Софію Ротару). Уже за рік ансамбль став популярний. А концерти вів Віктор Ільченко – у майбутньому партнер Романа Карцева.

Гамма Скупинський підготував музичну програму для виступу Софії Ротару в Сопоті в 1974 році, де вона перемогла з піснею Володимира Івасюка «Водограй».

У 1978 році на фірмі «Мелодія» випустили диск-гігант Софії Ротару, куди увійшли й дві пісні Гамми Скупинського - «Ти – сонце в небі» та «Скрипка». А вже наступного року диск перевидали без пісень композитора – так відреагували на його еміграцію до США.

У дні перебування Гамми Скупинського в Чернівцях культурна громадськість відзначала 50-річчя з дня створення легендарним Левком Дутковським ВІА «Смерічка» й 65-річчя від дня народження незмінного соліста цього колективу, народного артиста України Назарія Яремчука. Творча біографія Гамми Скупинського переплелась із цим колективом, тож неможливо було обійти в розмові цю тему.

- Після закінчення консерваторії в Казані я працював спочатку в Чернівецькому музичному училищі. Згодом, коли почув стиль ВІА «Смерічка», що створив Левко Дутковський, зрозумів, що мої знання й ідеї можуть стати в пригоді й удосконалити музичну палітру колективу. Я написав пісні «Ой, чия то крайня хатка?» для Назарія Яремчука, «А осінь вже прийшла» для Василя Зінкевича, також аранжував пісні Левка Дутковського й Володимира Івасюка.

Народний артист України Павло Дворський пам'ятає, як він уперше прийшов У ВІА «Смерічка», де його тепло зустріли Левко Дутковський, Гамма Скупинський і Назарій Яремчук - вони одразу ж довірили йому сольні партії, нові пісні.

- Ми тоді розпочали з обробок народних пісень, були дуже цікаві вирішення аранжування, зокрема, «По садочку ходжу», - поділився спогадами Павло Дворський. - Я ще був неодружений. Доктор Гамма каже жартома: «Ну, що ж, давай це висвітлимо, щоб дівчата, які приходять на концерти, знали, що ти холостяк». На «біс» проходила ця пісня. А потім були пісні Івасюка, одну з них – «Під селом Бояни» - Володимир написав під мій голос. А далі було те, що всі вже розуміли: «Смерічка» - самобутній колектив. Нам пропонували сотні пісень у Москві й Ленінграді. У філармонії лежали купи гарних творів, але то були пісні не для «Смерічки». Ми творили свої.

- Розумієте, на той час комуністична ідеологія нав'язувала музику Москви, - додав Гамма Скупинський. - Вони дивувалися: чому не співаємо їхніх пісень. Але ж наша культура інша. Ось і зараз, приїхавши в Україну, я почав слухати українську музику й одразу ж побачив, що те, що ми колись робили в «Смерічці», пішло як насіння в землю й проросло. Українська культура живе й житиме далі. Я хотів співати буковинський фольклор, дуже цікавився ним, бував у експедиціях, збирав пісні в буковинських селах.

Павло Дворський навчавсь у Чернівецькому музичному училищі саме тоді, коли там викладав Гамма Скупинський. Уже в той час, за словами пана Павла, багато з тих творів, що робили студенти музичного училища при палаці культури «Восход» під керівництвом Скупинського, були в рок-н-рольному стилі, зокрема, рок-ораторія. Дехто з партійних керівників обурювався, що Скупинський творить буржуазну культуру в Радянській Україні.

- Були, звичайно, розмови, мене викликали в партійний комітет і запитували: «Що це ви робите?», - прокоментував пан Гамма. - Але ми все одно робили своє. Завдяки, звичайно, таким людям, як Назарій Яремчук, Левко Дутковський – вони були відкриті, не хотіли нічого штампованого, хотіли чогось особливого, оригінального. А мені було дуже цікаво з ними працювати. Окреме місце в моєму мистецтві займає пісня. Але пісня - це лише ноти на папері, а процес композиції закінчують виконавці. Павло Дворський люб'язно погодився допомогти – виконати мої твори в авторському концерті. Моя співпраця з Назарієм Яремчуком і Василем Зінкевичем, Павлом Дворським і Софією Ротару – таке щастя буває лише раз у житті. Скільки талановитих людей робили музику й піднесли її на недосяжний рівень! Вважаю, що це щастя мене наздогнало. А я тільки трактую цікаві специфічні елементи культури в своїй музиці. Сподіваюсь, інші композитори теж звернуть увагу на те, що я роблю, підуть далі й понесуть ці музичні ідеї. До речі, Павло Дворський уже багато років це робить, створюючи чудові пісні, що співає народ.

Після закінчення прес-конференції в Чернівецькій обласній філармонії до Гамми Скупинського підійшла журналістка, що, очевидно, хотіла взяти в нього інтерв'ю. Я почула її перше запитання: «Чи сумуєте там, у США, за Чернівцями?» «Ні, не сумую, - відповів композитор, - тому що Чернівці й Буковина – в моєму серці. Я забрав їх із собою».

На фото вгорі: Гамма Скупинський в Чернівецькому меморіальному музеї імені Володимира Івасюка (22.11.2016)

 


1_2

Зліва направо - народний артист України Павло Дворський, доктор Гамма Скупинський і художній керівник Чернівецької філармонії, заслужений діяч мистецтв України Остап Савчук


1_3

Вокально-інструментальний ансамбль «Смерічка». Музичний керівник Гамма Скупинський – четвертий ліворуч у верхньому ряду (фото із архіву Чернівецького краєзнавчого музею)