Портрет Олега Марцинківського на тлі благодійництва

|

DSC_0193_Музи  не  мовчать

 

ВІРА СЕРЕДА, ОЛЕКСАНДР ПРИЛЄПА (ФОТО)

 

У благодійній акції «Підтримай військо» за ініціативи запорізького композитора й співака Анатолія Сердюка в палаці культури «Дніпроспецсталь» наприкінці минулого тижня взяв участь народний артист України - співак, композитор, музикант Олег Марцинківський. У його творчому доробку - світова та українська класика, понад 150 народних пісень, кобзарські думи, балади, сучасні пісні та романси. Особливої популярності набули авторські твори: «Я люблю тільки вас», «Короноване вінчання», «А лелеки летять на Вкраїну» – на вірші Степана Галябарди, «Зоре моя» та «Пісня кобзаря» – на слова Бориса Харитонова, «У храмі любові», «Провина» – на вірші Миколи Луківа, «Невольник сивої печалі» – на вірші Михайла Ткача та інші. Одразу ж після концерту співак погодився розповісти читачам «Письменницького порталу» трохи про себе.

 

 

Дорога до храму душі

Одразу зауважу, що митець не обмежився участю лише в запорізькому марафоні. Його благодійна концертна діяльність серед соціально-незахищених верств населення України – інвалідів, одиноких пенсіонерів, багатодітних сімей, ветеранів війни і праці та неповнолітніх - заслуговує особливої уваги. Із 2004 року він є організатором й учасником Київського міського клубу сімейних зустрічей «Теплий дім», соціальної мистецької програми «Дорога до храму душі», Всеукраїнського фестивалю творчості «Повір у себе» за участю дітей з функціональними обмеженнями.

Півроку тому митець приїжджав у Запоріжжя лише заради того, щоб дати сольний концерт із патріотичними піснями в українському коледжі «Січовий колегіум».

У 1980 році Олег Марцинківський став відомим в Україні, створивши фольклорний ансамбль «Медобори» в Тернопільській обласній філармонії, і керував ним до початку сольної кар'єри в 1984 році. За два роки колектив увійшов у число найпопулярніших ансамблів України - 1981 року переміг на Республіканському конкурсі популярної української пісні в Тернополі, через рік став другим на Міжнародному конкурсі «Кримські зорі» в Ялті.

 

Найкращі книги - дітям

Нині Олег Марцинківський живе в Києві і є одним із засновників Міжнародної освітньо-культурної асоціації.

- У нас є різні проекти, - розповів він про сфери діяльності асоціації. - Наприклад, 2004 року ми відтворили колектив «Медобори». Це був новий колектив, проіснував два роки, виборовши першу премію на Міжнародному конкурсі й випустивши компакт-диск «Три дороги». Є дитячі книжкові проекти. Усі книжки, що видаються в Україні, проходять через нашу асоціацію. Ми вибираємо з них найкращі й даруємо дитячим установам відповідного профілю. Нещодавно вийшли книги про Дмитра Гнатюка та Євгенію Мірошниченко – звичайно, вони стануть у пригоді спеціалізованим музичним школам, їм ми їх і даруємо під час відвідин. А коли їдемо в школи професійно-технічного спрямування, підбираємо книжки відповідної технічної тематики. Протягом трьох років роздаємо книжки по бібліотеках України – були в Харкові, Сумах, у Західній Україні аж до Ужгорода, в Криму - до його окупації.

- Проводите й фестивалі? – запитала.

- Уже восьмий рік поспіль в українському дитячому центрі «Молода гвардія», що в Одесі, відбувається дитячий фестиваль «Усі ми діти твої, Україно». У ньому беруть участь лише лауреати фестивалів, що проходять в Україні. Приїжджають також діти з інших країн. Ми хочемо репрезентувати наших дітей у світі, щоб вони дружили зі своїми однолітками, можливо, хтось із них стане політиком чи дипломатом завдяки мистецтву. Коли ж ми влаштовуємо з друзями-колегами концерт у якомусь із обласних центрів, то обов'язково залучаємо дітей із цих міст, котрі стали лауреатами нашого фестивалю.

 

Закінчив консерваторію в Кишиневі

Олег Марцинківський – професійний співак і музикант. Спочатку закінчив Полтавське музичне училище, де навчався співу й хоровому диригуванню. 1970 року створив ансамбль «Оксамит» при Полтавському міському будинку культури. А потім продовжив навчання вокалу й композиції в Кишинівській консерваторії. Поцікавилася, чому саме в Кишиневі.

- Два роки поспіль я вступав спочатку в Київську консерваторію, а потім у Харківський інститут мистецтв. Обидва рази не пройшов за конкурсом. Я родом із Полтави, жив на її околиці. Був романтичним хлопцем, не знав ще багатьох секретів успіху. Тож, після чергової невдалої спроби поїхав відпочити на море в Євпаторію. Там випадково натрапив у газеті на оголошення, що Кишинівська консерваторія організовує додатковий набір на вокальний факультет. Одразу ж сів на поїзд і поїхав у Кишинів. Уже навчаючись, з'ясував, що там надто високий рівень вокальної підготовки. Я дуже радий, що отримав освіту саме там.

 

«Готуюсь і дуже хвилююсь»

Голос у співака справді дивовижний! Із захопленням слухали глядачі в його виконанні популярні пісні – «Очі синії-сині» Степана Кобзаря та «Зоре моя» Олега Марцинківського на вірші Бориса Харитонова. Кульмінацією ж виступу стала пісня на вірші Олександра Олеся «Сміються плачуть солов'ї», яку співак виконав а капела – вона отримала чи не найбільший шквал оплесків. Насамкінець поцікавилася секретом бездоганного звучання голосу.

- Це ж моя робота, - відповів пан Олег. – Щодня розспівуюся, мінімум годину працюю над голосом. Не завжди так вдається, коли, наприклад, я в поїздці. Сьогодні півгодини співав у готелі. Мабуть, набрид сусідам. Потім у залі розспівувався. Я завжди готуюсь до виступу й дуже хвилююсь.

Тож побажаймо творчих успіхів людині, відкритій добру й благодійництву, справді народному артисту України Олегу Марцинківському!