Запорізьке мистецтво в Китаї

ВІРА СЕРЕДА

Нещодавно заслужений художник України Ірина Гресик повернулась із Китайської Народної Республіки, де взяла участь у програмі «Подорож в ім'я миру» в рамках саміту східних країн у Шанхаї. Цікаво, що про своє бажання взяти участь у цьому конкурсі образотворчих творів заявляють не художники – це організатори програми вишукують їх, відстежуючи цікаві мистецькі твори під час проведення різного роду виставок й перегляду мистецьких сайтів, а потім запрошують митців.

Така заявка-пропозиція надійшла півроку тому й Ірині Гресик. Вона мала надіслати низку своїх творів у електронному вигляді, а з них уже обрали дві картини - «Французьке бенедиктинське абатство» і «Заповідник «Мис Мартьян» у Криму» - що увійшли в постійну експозицію програми «Подорож в ім'я миру». Про участь художниці в програмі саміту йшлося під час нашого інтерв'ю.

 

- Пані Ірино! Розкажіть, будь ласка, про представництво мистецького заходу саміту.

- Цього року, за словами організаторів, була найбільша кількість учасників – 35 країн: представники більшості держав колишнього СНГ (крім країн Прибалтики й Грузії), також Єгипет, Франція, Італія, Німеччина, Ірак, Ізраїль, Індія, Пакистан, Афганістан, інші країни.

- Чи чули ви щось про програму «Подорож в ім'я миру» на момент отримання запрошення на участь у конкурсі?

- Так, уперше почула про неї декілька років тому від білоруської художниці Ілони Кособуко, з якою разом були на пленерах у Карпатах й Словаччині. Тож, отримавши запрошення, мала уявлення про конкурс і вирішила спробувати свої сили. Уже коли відібрали дві мої роботи, треба було їх у стислий термін надіслати в Шанхай. Єдиною незручністю було те, що організатори саміту кілька разів змінювали термін його проведення.

Саміт відбувся на високому рівні. Кожен учасник отримав каталог виставки. Уже в перший вечір відбулася зустріч із президентом проекту «Подорож в ім'я миру» паном Шао, котрий розповів про перспективи розвитку, зазначивши, що статутний капітал організації збільшився до мільйона доларів, проект поступово стає на вищий рівень. Пан Шао навіть радився з художниками, про місце відкриття штаб-квартири в Парижі.

- Де відбувалася виставка, в експозиції якої були й ваші твори?

- У Китайському павільйоні, котрий побудували для міжнародної виставки «Експо-2010». Нині там розташований Шанхайський музей сучасного китайського образотворчого мистецтва. У день проведення саміту й виставки, 19 травня, музей закрили для відвідувачів – там перебували лише учасники саміту. Крім того, під час урочистої церемонії відбулося відзначення митців спеціальними нагородами – «Золотий пензель», «Срібний пензель», «Бронзовий пензель» із відповідними аксельбантами. На пам'ять зробили спільну фотографію митців і політиків – учасників саміту.

- Чи була запланована пленерна робота?

- На творчу працю відвели два дні. Один із пленерів відбувсь у зоні відпочинку на набережній Шанхая. Містяни надзвичайно доброзичливі. Як вони для нас екзотичні, так і ми – для них. Тож китайці висловлювали бажання сфотографуватись із нами.

Другий пленерний день відбувсь у традиційному селищі на воді, який називають китайською Венецією. Таких селищ із невеличкими буддійськими храмами на зразок музею чи заповідника, де одночасно живуть люди, в Китаї декілька. Ми знайомилися там із китайським побутом і промислами. Хтось малював й одразу продавав свої роботи. Можна було побачити виготовлення віял, солом'яних капелюшків, різьблення з дерева, роботу хіромантів. Тут же готували національні страви. Нас супроводжували китайські студенти Шанхайського університету, піклувалися про нашу безпеку й допомагали нам.

- У професійному плані було щось цікаве для вас?

- Так, особливо екскурсія в музей старовинного мистецтва Шанхая, в експозиції якого - старовинна бронза, порцеляна, костюми, текстиль, меблі тощо.

У Шанхайському університеті викладачі й студенти організували майстер-класи для учасників програми «Подорож в ім'я миру» - із традиційного китайського національного живопису «гохуа» і китайської каліграфії. Живопис «гохуа» відрізняється своєрідністю за матеріалом, технікою і художніми засобами від європейського живопису. Зазвичай картини пишуться тушшю, мінеральними та рослинними фарбами типу акварелі на шовку (іноді на бавовняній або пеньковій тканині) або на особливому папері з м'якого тонкого волокна й мають горизонтальну форму, якщо їх розглядати на столі й вертикальну – коли прикрашають стіни. Художники користуються пензликами різних розмірів, від дуже тонких до дуже товстих (від 5 міліметрів до 5 сантиметрів). Штрих може бути легким, як хмара, чи потужним, як змій. Однією з відмінних рис китайського живопису є те, що образи створюються за допомогою лінійного малюнка, у той час як в європейському живописі образи передаються за допомогою об'ємів і форм, кольором і світлотінню.

Із особливим пієтетом китайці малюють півонії, що вважалися в Китаї квітами імператора. Їх шанують як символ достатку, любові й удачі, а також як захист від злих сил.

Після майстер-класів в учасників програми «Подорож в ім'я миру» була дуже цікава зустріч у студентській їдальні університету - щось на зразок вечора дружби. Студенти показали традиційну чайну церемонію, китайські танці.

Запам'яталося ознайомлення з системою освіти в одній із провідних у Китаї академій мистецтв у місті Ханчжоу. Навчання тут безкоштовне. Це - ціле містечко з декількох корпусів. Екскурсію проводив ректор. Ми відвідали кілька майстерень, зокрема, скульптурну на кафедрі скульптури та з виготовлення штампів (персональний підпис художника на камені). Побували на уроці традиційної китайської каліграфії та лекції зі створення копій старовинних китайських малюнків.

- Крім академії мистецтв, у Ханчжоу були ще якісь заходи?

- Так, у Ханчжоу (столиця провінції Чжецзян) була коротка зустріч митців із різних країн із керівником провінції і традиційний обід у китайському стилі з 16-ти страв. Під час обіду керівник провінції із дружиною підійшли до кожного з учасників і поспілкувались. У мене він цікавився ситуацією в Україні, а також моїм баченням мистецтва. Я наголосила, що мистецтво – посол миру, тож має бути поза політикою й об'єднувати культури й людей усього світу.

Наприкінці перебування в Ханчжоу ми здійснили подорож озером на джонках (човнах).

Вважаю свою участь у програмі «Подорож в ім'я миру» дуже корисною, бо отримала цінний досвід, що знадобиться в роботі Запорізької організації Національної спілки художників України, що я очолюю.

На знімку вгорі:

Запорізька художниця Ірина Гресик біля свого конкурсного твору «Французьке бенедиктинське абатство» на підсумковій виставці

Ірина Гресик із ректором академії мистецтв у місті Ханчжоу (ліворуч) та керівником провінції Чжецзян під час традиційного обіду в китайському стилі

 

Ірина Гресик на набережній Шанхаю під час пленеру

 

Викладач Шанхайського університету (ліворуч) подарувала Ірині Гресик свій малюнок півонії, що виконала під час майстер-класу

 

Музей сучасного китайського образотворчого мистецтва у Шанхаї