Микола САВЧУК
Написав Пилип   
Середа, 11 квітня 2012 08:18
Головна статті
Микола САВЧУК
ЖІНКА З ҐАЗЕТИ
ІІ. ВІРШОВАНІ ГУМОРЕСКИ МАЙЖЕ ЛІТЕРАТУРНОЮ МОВОЮ
З коломийського циклу
IV. З КОЛОМИЙОЙК Й ШУМОК
V. З ЖАРТІВЛИВИХ ОД
VІ. З БАЙОК
VIІ. З ЖАРТІВЛИВИХ ПІСЕНЬ
VIІІ. З ПРОЗОВОГО ГУМОРУ
Всі сторінки

sav1

Про нього

Микола Васильович САВЧУК – український журналіст, письменник-гуморист, краєзнавець, фольклорист, естрадний виконавець. Заслужений артист України (від 2000), лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. Петра Сагайдачного (2000).

 

Народився 14 липня 1959 року в с. Великому Ключеві, тепер Коломийського р-ну Івано-Франківської області. Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка (1987). Працював у коломийських часописах та власним кореспондентом ґазети «Молодь України» в Івано-Франківській обл. Від 2003 року – підприємець, який надає концертно-розважальні, літературно-видавничі та інші послуги.

Микола Савчук багато праці присвятив українській сміховій культурі. Засновник, видавець і редактор сатирично-гумористичної газети «Патилько» (м. Коломия, від 1995 р.); був членом редакційної ради Всеукраїнського гумористичного двотижневика «Веселі вісті» (м. Київ, 1999-2004) та членом видавничої ради гумористично-сатиричного журналу «Червоний перець» (2004-08); член редколегії альманаху Міжнародної асоціації гумористів і сатириків «Весела Січ» (м. Запоріжжя, від 2000 р.).

Популярності набули його фейлетони й смішні оповідки під псевдонімом Пилип Задюґаний з-під Коломиї (понад 70), які опубліковано у «Молоді України» упродовж 1990-2000 та передруковано у багатьох інших часописах України й української діаспори. На Івано-Франківському обласному радіо підготував та озвучив низку цікавих передач на теми українського гумору (1996).

Першим на Прикарпатті в нову добу відродив на письмі й на сцені діалектний гуцульський гумор (від 1989 р.).

Написав низку жартівливих пісень, серед яких особливо популярні «Співання про кохання» (тривалий час нею починалася радіопрограма «Від суботи до суботи»), «Ой, ти любко моя з Коломиї» (занесена до збірки «Українські народні пісні». – Київ:Техніка, 2003. – С. 148-149), «Панчик Маркіянчик»; створив понад 300 актуальних коломийок, які передруковували різні періодичні видання, цитували журналісти, науковці, телеведучі.

Його гумор і сатира з'являлися на сторінках «Перцю», «Червоного перцю», «Веселих вістей», а також діаспорних журналів «Лис Микита» (Детройт, США, 1992) та «Всесвіт» (Торонто, Канада, 1991-2011).

Від 1989 року виступає як артист естради перед українцями України й діаспори, виконуючи авторські прозові й віршовані гуморески, коломийки, жартівливі пісні, усмішки. За 22 роки концертної діяльності брав участь у понад 1500 виступах (концерти, корпоративні вечірки, весілля, урочисті заходи тощо).

Микола Савчук – автор низки авторських гумористичних аудіокасет:

1. Співання про кохання. Авторські жартівливі пісні-шляґери. — Парма, США. — 1995.

2. Діаспорний гумор. Авторський гумор про українську діаспору. — Парма, США. — 1996.

3. Жартувати аби не хорувати. Авторський гумор. — Львів, «Золотий лев». — 1999.

4. Сміх крізь сльози. Авторський гумор. — Калуш, «Студія 6 секунд». — 2002.

5. 7 день не їж, а весело дивисі. Авторський гумор гуцульським діалектом. — Калуш, «Студія 6 секунд». — 2002.

6. Граблі й кишка. Авторський гумор про українську діаспору. — Торонто, Канада. — 2002.

7. Лиса гумореска. Авторський гумор. – Калуш, «Студія 6 секунд». — 2006.

Видав два компакт-диски авторського гумору:

Лиса гумореска. Авторський гумор. – Калуш, «Студія 6 секунд». — 2006.

Лелітки сміху. Авторський гумор, жартівливі пісні. – Калуш, «Студія 6 секунд». — 2009.

Існують також підпільні (піратські) касети гумору М. Савчука, які продають на гуцульських базарах.

М.Савчук виступає як професійний артист в різних містах і селах України, перед українськими громадами різних закордонних країн (від 1994), лауреат і переможець Всеукраїнських фестивалів і конкурсів гумору та сатири: лауреат-переможець І Всеукраїнського фестивалю гумору та сатири в м. Києві (1992), переможець Прикарпатського фестивалю гумору та сатири у м. Тлумачі (1993), лауреат Міжнародного фестивалю гумору та сатири «Карпатський словоблуд» в м. Ужгороді (2004), кількаразовий учасник Всеукраїнського фестивалю «Вишневі усмішки». Очолював журі фестивалю гуцульського гумору «Бербеницьи фіґлів» (смт. Ясіня Рахівського р-ну Закарпатської обл., 2007, 2008, 2011).

Автор, співавтор та упорядник понад 20 книжок і брошур, а серед них гумору, сатири і пародії:

1. Хи-хи, ха-ха. Новітні коломийки. – Івано-Франківськ, 1991.

2. Як ми були в одному союзі. Новітні коломийки. – Коломия, 1993.

3. Перекривини. [Пародії]. – Парма [США]: Саменький, 1995.

4. Аме-ерика! Гуморески про США й тамтешніх українців. – Парма [США]: Саменький, 1996.

5. Савчукові смішні коломийки. – Київ, 1999.

6. Як нам світло вимикають. Гумор і сатира. – Коломия, 2000.

7. Весела українська анатомія [інші назви – Зарегочена українська анатомія, Зашкірена українська анатомія, Гиготарна українська анатомія. – Львів: Піраміда, 2002.

8. Як прозиваються на Коломийщині. – Коломия, 2002.

9. Смішки. Гуморески, сатиричні вірші, коломийки, шумки. – Коломия, 2002.

10. Торба смішних гостинців для українців. Гуморески, коломийки, іронічні вірші, усмішки. – Коломия, 2006.

Низка його смішних творів увійшла до гуртових збірок «Весела Січ» (Запоріжжя, 2000-ні), «Шпіц» (Львів, 2005).

Гуморознавчі статті М. Савчука відкривають забуті або невідомі сторінки української сміхової культури:

1. Про гумориста, що вмів бути добрим (До 20-річчя від дня смерти Миколи Понеділка) // Свобода [Нью-Йорк – Джерзі-ситі, США]. – 1996. – 26 січня. – С. 3.

2. Той, що не дозволяє нам відійти від нас самих //Art Line [Київ]. — 1998. — № 4. — С. 68 – 69.

3. Синдром Тарапуньки і пуньки. Стаття // ПІК [Київ]. — 2000. — № 12. — С. 34 – 35.

4. Понеділок, який неважкий // Весела Січ. – Вип. № 8. – Запоріжжя, 2001. – С. 124 – 128.

5. Стрілецька тема в українській сміховій культурі // Лицарі рідного краю: Січово-стрілецька традиція в історії, культурі та мистецтві України ХХ століття. – Коломия, 2007. – С. 160 – 164.

В Енциклопедії Сучасної України (К., 2000-ні) вміщено його ґрунтовні статті на тему сміхової культури: «Веселий Львів», «Веселі вісті», «Веселий ярмарок», «Від вуха – до вуха», «Гумористично-сатирична періодика», «Горпинка» та інші.

Має велику книгозбірню, архів та досьє українського гумору, сатири, карикатури, а також вартісну аудіо- й відеотеку українського гумору й сатири. Працює над Веселою Українською Енциклопедією.

Одинадцятого серпня 2011 року М.Савчук відкрив у Коломиї перший і єдиний центр гумору «Весела оселя»з музеєм гумору, бібліотекою гумору, сатири і карикатури, фонотекою і відеотекою (світові кінокомедії), картотекою. «Весела оселя» отримала широкий резонанс в Україні і за кордоном, а М.Савчук нав'язав контакти з музеєм гумору і сатири в м. Габрово (Болгарія), з Музеєм гумору у м. Фене (Іспанія).

У кінці 2011 року М.Савчук разом з дружиною Іриною, карикатуристом І.Бежуком і виконавцем гумору М.Кавацюком створили та зареєстрували в Коломиї громадську організацію «Центр гумору «Весела оселя».

Про коломийського сміхованця написано багато статей у періодиці України та української діаспори, а також видана книжка А.Добрянського і Г.Стовп'юк «Гуморист Микола Савчук» (Коломия, 1999). На основі гумористичної творчості М.Савчука у Чернівецькому університеті у 1999 р. захистили дві дипломні роботи.

Микола Савчук живе у м. Коломиї на Івано-Франківщині. У липні 2009 року залі Народного дому відбувся його ювілейний концерт за участю провідних артистів гумористу Західної України.

 



 
УВАГА!

Перекладаємо українською тексти, зокрема, художні твори, виконуємо літературне редагування.

Звертатися: pilipyurik@i.ua

Free template 'Colorfall' by [ Anch ] Studio. Please, don't remove this hidden copyleft!

  Веледа, oil в россии