Ласкаво просимо!
|
30 червня - День пам`яті Назарія Яремчука |
 |
"Я любив вас усіх, а найбільше любив Україну..." Ці слова з відомої пісні Степана Гіги на слова Степана Галябарди, присвяченої світлій пам'яті лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, народного артиста України Назарія Яремчука, набатом ударяють у серце кожного, хто ступає на подвір'я біля хати у Вижниці, де народився й виріс український співець. Здається, ніби й гори навколо виконують саме цей прекрасний твір, хоча з хати долинають пісні у виконанні самого Назарія.
|
|
|
Як Ілліч в історію стріляв |
|
Захищаємо вандала? Одного вересневого світанку у райцентрі Веселе на Запоріжжі прогримів вибух. Велетенська, пофарбована під бронзу кам'яна фігура Леніна злетіла в повітря. На її місце із захаращеного горища хутко дістали бронзове погруддя "вождя". Місцева влада та комуністи на цьому не заспокоїлися: шукають кошти на відновлення ідола, такого ж, як до вибуху. Бачите, яка комуністична справедливість! На відновлення свого ідола шукають народних грошей, а храми Божі, зруйновані ними, відновлює сам народ за свої ж таки кревні.
|
|
Визволитель, учитель чи поневолювач? |
|
Або: ким був Ленін для УкраїниЧомусь виходить так, що як тільки заходить мова про Володимира Ульянова, то мої співрозмовники висувають на перший план непересічний розум цієї людини. Говорять про те, що він зумів утримати владу тоді, коли, здавалось, їй залишилося прожити кілька тижнів, або й днів. Обов'язково йдуть "козирі" Брестського миру, непу та їм подібних фактів. На превеликий жаль, жоден з моїх опонентів ніколи не ставив такого питання: ким був і залишається Ленін для України? Батьком, вітчимом, братом (рідним, двоюрідним) чи, може, звичайним завойовником, поневолювачем?
Зазначу одразу ж, що вашого покірного слугу не цікавить інтимне життя вождя пролетарів. Червоний він, зелений чи голубий – тема для інших дослідників…
|
|
Буковина чарівна шанує Шевченка, як рідного батька кохана дочка |
|
 Щороку Національна спілка письменників України проводить в одній із областей мистецьке Шевченківське свято "В сім'ї вольній, новій". Приурочується воно до перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі. Цьогорік свято відбулося на Буковині - в краю Черемоша й Прута, рясно розквітлого видатними постатями. Серед них - Юрій Федькович, Ольга Кобилянська, Михайло й Володимир Івасюки, Іван Миколайчук, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Софія Ротару... Тут вони жили й творили, продовжуючи справу Великого Кобзаря.
|
|
Ласкаво просимо |
|
Шановні друзі! Портал перебуває на стадії розробки і наповнення матеріалами. Оскільки їх величезна кількість, вони будуть з'являтися на наших сторінках поступово. Про нові твори, які вже занесені до нашої бази, ви зможете дізнатися зі стрічки новин. Просимо вибачення і запрошуємо до співпраці усіх небайдужих. Пилип Юрик
|
|
"Поетичний травень" відсвяткував своє 45-річчя |
|
|
У Запорізькому театрі молоді відбувся заключний етап щорічного традиційного свята "Поетичний травень". Розпочала його солістка обласної філармонії Любов Беркова - спочатку запросила всіх на вальс, а потім полилася "Ніченька-циганка" на музику Євгена Пасічника та вірші Олександра Олеся.
|
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 11 12 Наступна > Кінець >>
|
|
Сторінка 11 з 12 |
|
Новини
Тільки у нас!
Роман-пісня Григорія Лютого "Мама-Марія""Не хотілося говорити цього вголос, щоб не викликати, повторюю, зворотню реакцію, тим паче тепер, коли роман іще не пішов між люди. Не хотілося, бо переконана – ця істина і без мене все одно відкриється багатьом... «Мама-Марія» – це і є Біблія українського життя. Iз своїми піснями-псалмами, сюжетом, невідворотністю пророцтв... I наше завдання – усвідомити це." Тетяна БIЛЕНКО, кандидат філологічних наук. 
... Так тобі наказали козаки й показали свої сраки. Листа кінчаємо, бо числа не знаємо, а ваших календарів у Січі не тримаємо. Це - історія наших минулих поколінь Докиївської Русі. І якщо християнські літописи в якійсь мірі донесли до нас те, що творилося на цій багатостраждальній землі з часів Аскольда й Діра, то майже все, що було до них, покрите імлою забуття й безпам'ятства. І коли літописець питає "Звідки пішла земля руська?", то, на жаль, відповідає неправдиво. Бо не від Рюрика пішла Русь і навіть не від Кия, а від царя Сварога. |
|
|
|
Весела Січ
Літературне Запоріжжя
Літератори Черкащини
Пилип Юрик
Зараз на сайті
На даний момент 4 гостей на сайті
|
