Навіжені «повитиці» смокчуть соки не з травиці...

osipenkoПилип ЮРИК

Якби ця книга з'явилася друком у «старі, добрі» часи радянсько-комуністичного правління, її автора відповідні органи запроторили б туди, де Макар телят не пас, а саме видання палили б пекельним вогнем, як колись Ватикан спалював «Сотворення сьвіта» Івана Франка. Адже починаючи з генеральних секретарів ЦК, й закінчуючи інструкторами найвіддаленішого й найзадрипанішого райкому комсомолу, - вся ця комуно-більшовицька братія вважала б Юрія Осипенка особистим ворогом. Пам'ятаєте, якими словами зустріла Катерина Друга вихід у світ книги Олександра Радищева «Мандрівка з Петербурга до Москви»? Вона дала чітку оцінку авторові: 

- Это враг, похлеще Пугачёва! 

Детальніше...

Фестиваль гумору

Від Олійниківських читань - до «Степанової весни»

085

ВІРА СЕРЕДА, журналістка

 

На Одещині цього року вже втридцяте відбулися Олійниківські читання. Письменники, артисти, аматори, родичі й просто шанувальники творчості незабутнього сміхотворця, традиційно зібравшись на його малій батьківщині, вшанували пам'ять неперевершеного майстра українського гумору, багаторічного працівника журналу «Перець». Нині ці заходи вже переросли в міжрегіональний літературно-мистецький фестиваль українського гумору «Степанова весна». Міністерство культури й туризму України надіслало на адресу організаторів, учасників, земляків і гостей фестивалю вітального листа з нагоди 30-річчя.

   - Секрет цього довголіття криється в словах самого Степана Олійника, який казав: «Те, що взяв од вас з любов'ю, вам з любов'ю віддаю!», - зазначила в одному зі своїх виступів перед земляками Степана Івановича його дочка Леся Олійник. – Саме тому коло шанувальників його творчості, тобто Олійниківська родина, з кожним роком зростає. Приємно, що молодь охоче вивчає його твори, читає їх зі сцени.

Саме завдяки великій доччиній любові, кипучій енергії та невтомності Лесі Степанівни кожне таке свято набуває нових барв.

Детальніше...

Третього квітня - день народження Степана Олійника

 

Його сюжети підкріплені життям

 

Віра  СЕРЕДА

 

Про свого старшого колегу - Степана Івановича Олійника добре пам`ятає український поет-сатирик із Запоріжжя Петро Ребро.  

- Популярність цього снайпера «веселого цеху» була дивовижною, - почав свою розповідь Петро Павлович. - Скільки радісних, променистих хвилин подарував він людям! Скільки енергії та здоров'я додав народу його унікальний, іскрометний талант, якою могутньою, очисною зливою уявляється мені його сатира «в ім'я добра, супроти зла»! Десятки, сотні «антигероїв» висміяв поет у своїх творах і цим зробив суспільству неоціненну послугу, адже, за висловом класика, розпізнане зло вже не небезпечне. До того ж, це була надзвичайно делікатна, вихована, чесна людина. Якось на одному з вечорів «Поетичного травня» я запитав аудиторію:

— Якби в нашій республіці існувало почесне звання «Народний письменник України», кому б ви його присвоїли в першу чергу?

Майже всі дружно загукали:

- Степанові Олійнику.

 

Детальніше...

Щоб вам весело було!

001Дві  з  гаком  години  сміху  та  доброго  настрою  подарувала  глядачам  Асоціація  гумористів  і  сатириків

ВІРА  СЕРЕДА (текст і фото)

Перше квітня – День сміху – Міжнародна асоціація гумористів і сатириків «Весела Січ» традиційно відзначила творчим звітом перед вдячними глядачами. Їх зібралося в Палаці культури «Орбіта» небагато – близько двох сотень, але це люди, яким небайдужий розвиток українського гумору й сатири на Запоріжжі. Вони приходять сюди щороку й жодного разу не пожалкували, адже як професійні літератори й артисти, так й аматори намагаються показати все своє вміння, весь талант, Як кажуть, «повністю викластися», щоб публіка по завершенні концерту залишилася задоволеною.

Детальніше...

Формула успіху від Левка Дутковського

1_0ВІРА  СЕРЕДА

Навесні, 9 квітня, народився відомий український композитор, видатний педагог (Мукачівське музпедучилище, учитель музики і співів, 1963) і режисер (Київський державний інститут культури імені Олександра Корнійчука, режисура масових видовищ, 1977), народний артист України Левко Дутковський.

Найкраще його творіння - біг-біт група «Смерічка», один із перших вокально-інструментальних ансамблів колишнього СРСР, який уперше використав електроінструменти і поєднав елементи поп-рок-музики та джазу з українським фольклором, тим самим започаткував «нову музичну хвилю», яка в подальшому стала прикладом для музикантів, композиторів, музичних ансамблів. Крім того, завдяки надзвичайній проникливості, відчуттю перспективи в поєднанні з працелюбністю й завбачливістю Левко Тарасович виховав і дав дорогу у велике мистецтво цілій плеяді творчих особистостей, найяскравіші з них - Василь Зінкевич, Володимир Івасюк, Назарій Яремчук. Він - автор невмирущих пісень, що звучать не одне десятиліття, - «Матіоли цвіт» (вірші Миколи Бучка й Володимира Кудрявцева), «Зачаруй» (вірші Олександра Вратарьова), «Сніжинки падають», «У Карпатах ходить осінь» і «Незрівнянний світ краси» (вірші Анатолія Фартушняка), «Жива вода» і «Скрипка без струн» (вірші Анатолія Драгомирецького), «Черешневий гай» (вірші Богдана Стельмаха), «День до сонця» (вірші Олександра Вратарьова), «Якщо мине любов» (вірші Володимира Григорака) та багато інших.

Левко Дутковський – лауреат Всеукраїнських фестивалів як композитор (1988, 1997, 1998, 2001), переможець фестивалю «Шлягери ХХ століття» за народне визнання пісні «Якщо любиш - кохай» на вірші Михайла Ткача (2000) у Києві, володар Гран-прі Президента України за власні вірші та музику величальної рок-кантати «Діва Марія» (1997).

Як режисер та сценарист заснував і провів Всеукраїнський фестиваль естрадної пісні імені Назарія Яремчука у Вижниці (1996). Брав участь у підготовці низки заходів із нагоди 60-річчя від дня народження Назарія Яремчука у Чернівцях (2011).

Детальніше...

Обмін досвідом

Сергій  СТРІЛЕЦЬ  (текст і фото)

 Перший  письменницький  млинець     не  став  грудкою!

070Саме так можна охарактеризувати зустріч офіційних делегацій двох обласних письменницьких організацій. За ініціативи нового керівництва Національної спілки письменників України вперше за останні два десятиліття четверо літераторів із Запоріжжя поїхали до Івано-Франківська, щоб обмінятися досвідом діяльності з тамтешніми колегами. До цього вони зустрічалися тільки на Шевченківські свята. Але це – інший формат зустрічей, які в тому чи іншому краї проходять раз на 25 років. Тому не секрет, що нині виживає, хто як може й діє, як хто вміє. У народі про таке кажуть: «Варяться у власному соку». А чому б не перейняти одне в одного все, що є найкраще й запровадити в себе? Від цього виграють обидві сторони!

В Івано-Франківську голова обласної організації НСПУ Євген Баран і відповідальний секретар ООНСПУ Ярослав Ткачівський разом із заступником міського голови Михайлом Вересом і заступником начальника управління культури облдержадміністрації Василем Тимківим зустріли гостей із Запоріжжя ще на вокзалі. Делегацію ЗООНСПУ очолював її голова Григорій Лютий. Разом із ним прибули члени НСПУ поетеси Вікторія Сироватко і Любов Геньба та письменник-сатирик Пилип Юрик.

На знімку вгорі:

Пам`ятник Героєві України Степану Бандері в Івано-Франківську 


Детальніше...